ukzh-CNenrutr
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14

 

STEM-ОСВІТА: ШКІЛЬНІ І ПОЗАШКІЛЬНІ

МОЖЛИВОСТІ ЇЇ ЗАПРОВАДЖЕННЯ 

17 січня 2018 року у Сумському національному аграрному університеті у залі засідань вченої ради відбувся семінар присвячений питанням запровадження "STEM - освіти" при проведенні профорієнтаційної роботи СНАУ для учнів 8-11 класів. У рамках засідання обговорилися питання, що стосувалися стандартів проведення даного заходу, а саме форми, мети, змісту і практичної складової. З присутніми представниками - викладачами факультетів та начолі з Мельник Ніною Михайлівною, було розглянутота та візуально презентовано всі пропозиції. У ході детального обговорення було обрано найкращі запропоновані варіанти. Надалі проекти будуть проходити стадію уточнення і удосконаленн. Після чого знову презентуватимуться для остаточного обрання і використання у подальшій діяльності представниками керівництва шкільних навчальних закладів. Звісно, що тільки з часом стане відома істинна ефективність проектів і старання їхніх авторів та виконавців. З цього стає зрозуміло, що STEM - освіта лише починає розвиватися у Сумському НАУ, але горизонти творчих, креативних, інженерних підходів неосяжні уже сьогодні.

В   Україні тематика STEM освіти також набирає популярності. Навіть існує державна установа – Інститут модернізації змісту освіти, що зазначає важливість

STEM освіти для України та працює над впровадженням даної методики в освітніх закладах.

Чим STEM відрізняється від звичайної спеціалізованої школи? По-перше, змінюється звична для нас форма викладання, коли урок побудований навколо вчителя. За STEM методикою, в центрі уваги знаходиться практичне завдання чи проблема. Учні вчаться знаходити шляхи вирішення не в теорії, а прямо зараз шляхом спроб та помилок.

За STEM в процесі навчання дитина отримує набагато більше автономності. На процес навчання набагато менше впливають стосунки, що склалися між учнем та вчителем, що дає можливість більш об’єктивно оцінювати прогрес. За рахунок такої автономності, дитина вчиться бути самостійною, приймати власні рішення та брати за них відповідальність. Навички критичного мислення та глибокі наукові знання отримані в результаті вивчення за STEM, дозволяють дитині вирости новатором – двигуном розвитку людства.

Всеукраїнський круглий стіл «STEM-освіта в Україні: від дошкільника до компетентного випускника», який зібрав з ініціативи МОН та Інституту модернізації змісту освіти фахівців-науковців і педагогів-практиків, мав на меті проаналізувати виклики сьогодення: поступ національної освіти, спрямованої на розвиток особистості, формування мислення і творчих здібностей дитини в умовах становлення інформаційного суспільства й економіки знань. Ще одне завдання – визначити умови формування науково-орієнтованої освіти, ознайомитися з досвідом колег.

Сьогодні STEM-підходи реалізуються в багатьох українських школах. Позашкільна STEM-освіта в державі – це й різноманітні олімпіади, і діяльність Малої академії наук, інших закладів позашкілля, і різноманітні конкурси і заходи, Фестиваль науки, наукові пікніки та багато іншого. В Україні маємо великі наробки в цій сфері, цікаві оригінальні підходи. Вони різні, але йдуть до однієї мети – розвитку творчого мислення учнів.

Науковці виокремлюють особливості STEM-освіти на кожному етапі навчання. Якщо йдеться мова про початкову школу, то це формування навичок дослідницької діяльності, але, звичайно,- у формі, доступній для певного віку. У середній школі вводяться міждисциплінарні програми навчання, збільшується поінформованість учнів зі STEM-предметів і професій, а також академічних вимог

у   STEM-областях і професіях. У старшій школі забезпечується складна програма навчання з акцентом на застосуванні STEM-предметів, пропонуються курси і шляхи для підготовки у STEM-областях і професіях, а також учнівську молодь готують до успішної і післяшкільної зайнятості та освіти. При цьому на будь-якій стадії ця система «наводить мости» і з’єднує шкільні і позашкільні можливості та форми навчання.

Працівники майбутнього мають вирішувати проблеми, розуміючи й використовуючи наукові підходи, знаючи технології, якими можна вирішити ці проблеми,- із цим погоджуються в усьому світі. Зміни повинні бути системними.

Треба вдосконалити зміст освіти, підготувати викладачів, створити відповідні умови й інфраструктуру, а щоби бачити ефективність змін – проводити 

моніторингові дослідження. І, мабуть, найважливіше – потрібна єдина освітня політика.

Академічні знання – не єдине мірило професійності людини ХХІ століття. Креативне, аналітичне, творче, інноваційне мислення, вміння працювати над проектами в команді, інформаційна грамотність і навички ефективного використання ІКТ – ось неповний перелік характеристик сучасної успішної людини.

А    що у перспективі зі STEM-освітою? До цієї проблеми долучилися Мала академія наук, Інститут модернізації змісту освіти і профільний парламентський комітет, де на круглому столі було представлено проект рішення. Вони пропонують довгострокові (на 3-5 років)цілі, які досить амбіційні, а саме:

створити національну політику STEM-освіти, запровадити науково-дослідницькі підходи у навчанні предметів і розробити стандарти STEM-орієнтованого освітнього контенту, запропонувати нові шкільні наукові конкурси і навіть заснувати музей науки для дітей шкільного віку та батьків. У рішенні круглого столу визначено й короткострокові цілі, які передбачається досягти на рівні областей і ЗНЗ.

IMG-1db9d18d98694ce7dace80d1e5a316b3-V

IMG-3a073f74c0fda0f40d104f62ae6d6bfd-V

IMG-50addbecd63fb37a4244a80ac42bc625-V

IMG-a029aaeef668a9dd4917e75d3b1edda8-V

IMG-b6ee1f178ae7bf9d6bcdc9a0b75d5571-V

IMG-fd306cd6a715c8af18e3b780e580a47a-V

 

 

 

Case agr